Інвалідність - не перешкода.

До Міжнародного дня людей з інвалідністю (3 грудня) в 6 - Б класі психологом гімназії 7.11.2017р. була проведена година спілкування: "Толерантне ставлення до людей з особливими потребами".

Метою було: довести учням необхідність бережливого ставлення до органів зору, слуху, опорно-рухової системи; вчити надавати допомогу людям з особливими потребами; виховувати толерантність, духовність.

На початку заняття учні послухали вірш "Поет в калясці", якого написав Юрій Тітов- член національної спілки письменників України, автор чудових поезії та пісень. Хворий на ДЦП він не зламався, а проявив себе як талановита особистість.

Іноді по телебаченню можна побачити діяльність таких людей, їх досягнення. Ніяка важка хвороба не ламає їх, не дивлячись на свої вади – вони досягають певних висот і стають відомими у світі людьми. Адже Господь, забираючи в цих людей здоров'я, обов'язково дарує їм якийсь талант і неймовірно добре серце.

Учні висловили свої думки з цього приводу та розповіли про видатних, відомих людей минулого та сучасності, що мають інвалідність. Багато хто чув про сучасних відомих спортсменів, які перемагають та займають призові місця. А дехто згадав про про людей минулого. Таких, як Леся Українка, яка хворіла на туберкульоз кісток, але не зламалася, працювала, розвиваючи свій талант.

Відбулася дискусія про те, що людина може народитись з певною вадою і мати інвалідність від народження, а може її набути впродовж життя внаслідок нещасного випадку. Учні називали ігри, які небезпечні не тільки для здоров"я, а й для життя людини.

Учні відповідали на запитання:" А чим ми можемо допомогти цим людям? Що побажати, щоб підтримати їх?"

Свої побажання діти написали на різнокольорових сердечках. Всі залишили частинку своєї душі - те, про що говорило їм їхнє серце. Ця вправа так і називається "Послухай себе". В результаті вийшла різнокольорова листівка під назвою "Від серця до серця".

Прийшли до висновку, що багато з таких людей намагаються жити гідно, не дивлячись на свої вади, досягають певних висот, бо живуть під девізом: "Дивіться на нас як на рівних. Ми такі ж як і ви!" Вони бажають, щоб їх сприймали як звичайних людей.