Все, що можна уявити – реально.

В рамках тижня психології 1.03.2018р. в 8 – Б класі психологом проведено заняття з елементами тренінгу: « Повір у себе».

Протягом заняття говорилося про життя, наші здібності та можливості й вибір, який нам доводиться робити в житті.

Життя... Воно прекрасне. І творить його людина. Але життя прожити - не поле перейти. Щасливий той, хто лічить зорі в небі. Щасливий тому, що має свою зорю, яка світить йому все життя.

На початку заняття виконали вправу «Знайомство».

Мета: розвивати вміння короткої самопрезентації.

Виявилося, що не всі учні вміють себе презентувати, соромляться говорити про свої сильні сторони. Це може бути як не розвинена комунікабельність, так і низька самооцінка.

Тому метою цього заняття було: формування активного усвідомлення учасниками широкого кола своїх можливостей, своєї активної позиції в їх реалізації; виховання усвідомлення взаємозв'язку в житті наших можливостей і наших здібностей; навчання визначати власні духовні цінності та їх вплив на життя; підвищення самооцінки, формування життєвих цінностей.

Далі виконали вправу «Ромашка» .

Мета: визначити очікування й одержати зворотний зв'язок.

Учням пропонувалося на стікерах кількома словами написати свої очікування від тренінгу. Потім по черзі наклеїти їх на плакат із зображенням ромашки, при цьому озвучуючи свої думки.

Вправа «Коло асоціацій», продемонструвала, які асоціації виникають в учнів зі словом «життя»? Вони висловлювали свої думки, які записувались на променях сонця. (Добро, любов, діти, …)

Дуже сподобалася учням вправа "Символ життя".

Свічку, яка горить передавали з рук у руки, уявивши що ця запалена свічка – наше життя. Проаналізувавши свої відчуття, відповідали на запитання :

• Що відчували, коли тримали свічку в своїх руках?

• Чи хотілося її віддати?

• Чи виникав страх, що свічка згасне?

Деякі учні передавали свічку не задумуючись, а деякі не схотіли випускати її зі своїх рук.

Прийшли до висновку, що коли свічка знаходиться у наших руках, лише ми самі вирішуємо, горітиме вона, чи згасне. Так само вирішувати тільки нам, яким буде наше життя.

Цікавою була вправа «Як розпорядитися своїм життям».

На дошці було вивішено плакат з малюнком дерева та поставлено запитання: «Як ви гадаєте, які найважливіші речі існують у нашому житті, на які варто витрачати свій час, сили, інші ресурси?».

Учні висловлювали свої думки та записували на гілочках дерева. В результаті вийшла пишна крона. Але така пишна крона можлива лише тоді, коли є не менш сильна коренева система - наші здібності й можливості. І учні знову ж таки говорили, що потрібно для того, щоб реалізувати наші інтереси, бажання.

Проаналізувавши, всі побачили, що одного без іншого не може бути, що роль нас самих у житті нашого дерева дуже велика, і що наші можливості багато в чому залежать від наших виборів і нашої поведінки.

Учні виконали вправу «Мій портрет у променях сонця». Відповідаючи на запитання: «Чому я заслуговую поваги?», записували відповіді уздовж променів – все гарне, що про себе знають. Таким чином учні самі себе оцінили.

Послухавши притчу «Два верблюди», провели дискусію стосовно змісту. Зробили висновок, що те, якої думки людина про себе, залежить від того, наскільки вона себе приймає, вірить у себе та свої можливості.

А також учні пройшли два експрес - теста на визначення самооцінки та виконали вправу «Художник». Кожен мав можливість продіагностувати свій рівень самооцінки.

Формування самооцінки відбувається|походить| постійно. Підвищення її, формування позитивного уявлення про себе можливо і необхідно в будь-якому віці!

Досить цікавою для учнів виявилася вправа «Хто я?». Учні вибирали одну фігуру, ту, яка, на їх погляд, щонайкраще відбиває сутність або до якої їх інтуїтивно притягує ( трикутник, прямокутник, квадрат, коло або зігзаг).

Трикутник. Людина, упевнена в собі. Швидко міркує, за­повзятлива, зазвичай її цікавить насамперед кін­цевий результат. Вона швидко розмовляє, швидко приймає рішення, завжди готова ризикнути й не боїться «нерозумно» виглядати в очах інших людей. І так далі…

Уважно послухавши притчу «Про життя» ( про віслюка, який впав в колодязь), учні правильно зрозуміли,про що хотів сказати автор.

Наприкінці заняття кожен мав можливість висловитись, сказати що цікавого, важливого дав їм тренінг? Чи здійснилися їхні очікування ?

P.S.

... Можливо у вашому житті було багато різних неприємностей, і в майбутньому життя буде посилати вам все нові і нові. І всякий раз, коли на вас впаде черговий ком, пам'ятайте, що ви можете стряхнути його і саме завдяки цьому піднятися трохи вище. Таким чином, ви поступово зможете вибратися з самого глибокого колодязя.

Кожна проблема - це камінь, який життя кидає в нас, але ступаючи цими каменям, ми можемо перейти бурхливий потік.