Інформація для батьків "Як підтримати дітей у цей непростий час війни".

5 порад батькам

1. БУТИ ПОРУЧ:

пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої

присутності — це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі.

Бути поруч — це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом — де б

ми не були — у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність

і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує,

а коли вона хоче побути наодинці.

2. БУТИ ПРИКЛАДОМ:

більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через

те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути

свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І

звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом — бо стійкість,

це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…

3. СПІЛКУВАТИСЯ:

це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні — на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї.

Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати — як можемо — бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути

чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає

передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!

4. ЗАДІЮВАТИ:

ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний –

і ми маємо жити, що б не було — ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах — треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. — це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні — є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…

5. ВІДНОВЛЮВАТИСЯ:

це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії — а тому ми

потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили — як заряджання телефону — коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «повербанк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи — що є Світло — правди, любові, мужності — і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…

P.S. Дослідження кажуть, що діти,стикаючись з випробуваннями не обов’язково

мають мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати «посттравматичне

зростання» – і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих. Вони можуть зростати у

резилієнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки,

знати, що у житті найголовніше… Тож нехай вони виростуть саме такими – наші діти!

k-s.org.ua

Центр